ЗАЧУ́ХАНИЙ, А, Е.
Зачу́ханий, а, е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 117.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАЧУ́ХАТИСЯ, ХАЮСЯ, ЄШСЯ, →← ЗАЧУ́ТИ